Привчити дитину мити руки важко, оскільки для неї це нудна рутина, яка перериває гру, а небезпека від мікробів є невидимою. Тому батькам важливо правильно привчати малюків до гігієни, оскільки сформована з ранніх років звичка закладає основу для поведінки й в усьому подальшому житті.
Чому дитина не хоче мити руки?
- Дитина сприймає миття рук як прикре переривання гри, перегляду мультиків чи іншого цікавого заняття.
- Вода може бути занадто холодною чи гарячою, звук крана – занадто гучним, рушник – колючим, а мило – мати різкий запах або неприємну текстуру.
- У віці 2–4 років відмова робити щось за вказівкою батьків – це спосіб проявити власну волю та контроль над ситуацією.
- Якщо дитині важко дотягнутися до раковини або кран надто далеко, процес викликає лише дискомфорт.
- Діти не бачать мікробів, тому не розуміють абстрактної загрози здоров'ю.
Як привчити дитину до миття рук?
- Використовуйте особливе мило – пінку, що змінює колір, або мило з блискітками та приємними ароматами. Можна «заховати» маленьку іграшку всередині бруска прозорого мила – дитина захоче швидше його змилити, щоб дістати приз. Але стежте, щоб малюк не проковтнув дрібні предмети.
- Мити руки потрібно не менше 20 секунд. Щоб дитина не поспішала, співайте разом веселі дитячі пісеньки. Це зробить процес більш схожим на веселу розвагу.
- Влаштуйте гру «полювання на мікробів». Намалюйте на долоні дитини фломастером на водній основі маленького «монстрика». Завдання дитини – «перемогти» його за допомогою мила.
- Забезпечте комфорт і доступність. Дитина має легко дотягуватися до крана та мила без допомоги дорослих.Купіть яскраві аксесуари (мильниця, рушник), створені саме для дітей.
- Подавайте приклад. Діти копіюють поведінку батьків. Мийте руки разом.
- Замість незрозумілих лекцій про хвороби розповідайте про невидимих мікробів, які просто люблять бруд, і що мило – це «щит» для здоров’я. Доносьте інформацію в доступній для дитини формі.
Нагадувати про миття рук слід одразу після повернення додому з вулиці, перед кожним прийомом їжі або перекусом, після відвідування туалету та контакту з тваринами, а також після чхання та кашлю.
