Вибір між УЗД, КТ та МРТ залежить від того, який орган потрібно обстежити та яку проблему шукає лікар. Жоден метод не є «кращим» за інші – вони мають різні завдання.
УЗД (Ультразвукова діагностика)
Найбезпечніший та найшвидший метод, що базується на звукових хвилях.
Немає опромінення, низька ціна, можливість дивитися органи в русі. Погано «бачить» крізь кістки та повітря (легені, кишечник).
Коли призначають:
- Черевна порожнина і таз. Болі в животі, підозра на камені в жовчному міхурі або нирках, гінекологічні та урологічні питання.
- Поверхневі органи. Обстеження щитоподібної та молочних залоз, лімфовузлів.
- Серце та судини. Оцінка роботи серцевих клапанів (ЕхоКГ) та прохідності судин.
- Вагітність. Контроль розвитку плоду (єдиний повністю безпечний метод).
КТ (комп'ютерна томографія)
Детальний рентгенівський огляд, який створює 3D-зображення.
Дуже швидка процедура (важливо при травмах), висока чіткість твердих структур. Мінусом є наявність променевого навантаження (радіація).
Коли призначають:
- Травми та кістки. Складні переломи, травми хребта (оцінка кісткової тканини).
- Легені. Підозра на пневмонію, пухлини, туберкульоз або дихальна недостатність.
- Екстрені стани. Підозра на внутрішню кровотечу, гострі травми голови або органів черевної порожнини.
- Ангіографія. Детальна перевірка стану судин серця та мозку з контрастом.
МРТ (магнітно-резонансна томографія)
Використовує потужні магнітні поля (без радіації) для деталізації м’яких структур.
Переваги: дуже висока деталізація, відсутність опромінення. Мінуси: досить тривала (до 40–60 хв) та дороговартісна (в порівнянні з КТ) процедура, не можна робити пацієнтам із металевими імплантами або кардіостимуляторами.
Коли призначають:
- Головний та спинний мозок. Постійні головні болі, запаморочення, підозра на пухлини, розсіяний склероз або інсульт.
- Хребет та суглоби. Грижі дисків, пошкодження зв’язок, менісків, хрящів.
- Черевна порожнина (уточнення). Коли УЗД або КТ не дали повної картини щодо пухлин підшлункової залози чи печінки.
- Органи малого таза. Глибока оцінка при складних патологіях.
Кожен метод діагностики має протипоказання, тому конкретну схему обстеження визначає сімейний лікар або профільний фахівець на індивідуальній основі.
