Дописувачка нашого форуму розповідає про напади люті в дитини та не розуміє їх причин. Насправді приступи агресії у дітей мають різноманітні причини, включаючи стреси, перевтому, недосипання, проблеми в сім'ї (конфлікти, насильство, емоційна нестабільність). Також це може бути невміння керувати емоціями (страх, гнів, тривога), копіювання поведінки дорослих, пошук уваги, неуспішність в школі чи фізіологічні чинники (хвороби, особливості розвитку). Агресія часто є криком про допомогу, коли дитину не чують.
Соціальні та сімейні фактори
- Насильство або конфлікти в родині.Діти, які ростуть в нездоровій атмосфері, більш схильні до агресії.
- Емоційна нестабільність. Відсутність емоційної підтримки, зневажливе ставлення з боку родичів, однолітків, вчителів тощо.
- Погані рольові моделі. Наслідування агресивної поведінки дорослих (в першу чергу - батьків). Також діти можуть переймати моделі поведінки, побачені у фільмах, серіалах, комп’ютерних іграх.
- Неувага або надмірний тиск. Недостатня увага до дитини з боку батьків або навпаки - занадто інтенсивний контроль, що виснажує нервову систему.
Психологічні фактори
- Невміння керувати емоціями. Вираження сильного страху, гніву, відчаю.
- Фрустрація. Неможливість досягти бажаного, особливо при завищених очікуваннях з боку батьків.
- Низька самооцінка. Самопокарання через неможливість досягти бажаних цілей.
- Пошук уваги.Агресія використовується як спосіб змусити батьків звернути на себе увагу.
- Імпульсивність. Особливо у дітей із СДУГ, які не усвідомлюють наслідків своїх дій.
Фізіологічні фактори
- Перевтома, недосипання, відпочинок в некомфортному середовищі.
- Проблеми зі здоров'ям. Хронічні захворювання, інтоксикація, епілепсія, порушення роботи головного мозку.
- Дефіцит вітамінів та макроелементів, незбалансоване харчування.
Як реагувати батькам?
- Зрозуміти причину. З'ясувати, що «говорить» дитина своїми вчинками – це може бути крик про допомогу.
- Навчити висловлювати емоції. Показати, як говорити про гнів, страх, розчарування словами, а не кулаками чи криком.
- Змінити підхід до виховання. Замість суворості – спокій, емоційна підтримка.
- Обмежити агресивний контент. Зменшити час перегляду фільмів та ігор із насильством.
- Звернутися до фахівця. Якщо агресія часта і сильна, потрібна консультація дитячого психолога або невролога, щоб виключити серйозні проблеми зі здоров'ям.
Маєте інші запитання, пов’язані зі здоров’ям дітей чи дорослих? Отримайте відповіді лікарів онлайн – на форумі CentrMed це можна зробити швидко та безкоштовно.